Автори аніме творів часто черпають натхнення з історії. Щоправда, найчастіше відомі персонажі зайве містифікуються або зовсім переміщуються у фентезійний світ. Однак є й інші твори, які дійсно можна віднести до історичного жанру. І тут можна спостерігати не лише гарну картинку, а й наголосити на знаннях.
Повість про Гендзі. 1987 рік
Це повнометражний фільм аніме, заснований на романі епохи Хейан. Події в екранізації викладено по 10 розділ, всього їх у творі 54.
Сюжет: Принц Гендзі одружений на дочці міністра Аої, але все ж таки вдається забороненим відносинам з двома коханками - принцесою Фудзіцубо (вона ж за сумісництвом є наложницею батька принца) і Рокудзе-но мисудокоро. Остання дуже ревнує і дає волю ненависті. За всіма перипетіями стосунків та емоцій спостерігає юна Мурасакі Сікібу. Вона ж у майбутньому також буде коханою Генді.
Цікаво! Літературні історики припускають, що роман «Повісті про Генді» був добре проілюстрований, і був схожий на сучасну мангу.
Босоногий Ген. 1983 рік
Екранізація про хлопчика з Хіросіми, що прогриміла на весь світ, – це автобіографічна манга Накадзава Кейдзі (1939–2012). Він вижив після скидання атомної бомби. Екранізацій на цю тему багато, але саме цей фільм найбільш відвертий і прямолінійний. У сюжеті порушено тему того, що було з громадянським населенням у зоні підвищеного радіаційного впливу. Під час та після перегляду фільму можливо знадобляться заспокійливі препарати.
Дочка Хокуса. 2015 рік
Аніме створене на основі манги автора Сугіури Хінако (1958-2005). Вона була художницею, і до того ж знавцем мистецтва та побутового устрою періоду Едо.
Сюжет: дія відбувається у середині 19 століття. Малювальник Кацусік Хокусай має 4 доньки. Третя дочка Оей йде стопами батька і виявляє талант малювання. Вона допомагає йому прикрашати та малювати гравюри еротичного характеру. Також паралельно мистецтва Оей багато часу приділяє своїй молодшій сестрі, яка від народження не бачить і не отримує повною мірою любові в сім'ї, оскільки її батько соромиться. Оей розповідає сестричці про навколишній світ та місце де вони живуть.
Зі схилів Кокуріко. 2011 рік
Сценарій написав Міядзакі, а поставив картину його син. Легкий фільм з відсиланням у 60-ті роки, нагадує чимось історії про Тимура та його команду.
Сюжет: події відбуваються біля порту Йокагама в 1963 році. Головною героїнею виступає дівчинка зі старших класів Мацудзака Умі. Щодня на згадку про батька моряка вона піднімає у дворі сигнальні прапорці. Разом із однодумцями намагається відстояти від знесення будівлю шкільного клубу, і паралельно закохується у свого однокласника на ім'я Сюна. Яскравий та життєрадісний твір батька та сина Міядзаки.
Вітер міцнішає. 2013 рік
Цей твір став останнім серед повнометражних картин Міядзакі. Як джерело для сценарію він узяв деякі моменти з твору 1930-х років Тацуо Хорі про туберкульозний санаторій та біографію конструктора Хорікосі у вільній інтерпретації.
Сюжет: Хлопчик на ім'я Дзіро Хорікосі живе думками про аероплани. У його снах він розмовляє з авіаконструктором Джованні Капроні. Виростаючи він слід його наказу і стає розробником бойових літаків. Він у процесі створення прототипу Міцубісі А6М, а його кохана хвора на туберкульоз. Вона помре, а його літак полетить у вічність, ставши знаряддям камікадзе.
Важка дружба. 1997 рік
У Японії фільм не дуже популярний, але він дуже цікавий. Автор показує очима хлопчика, як зміцнювалася дипломатична дружба між народами Японії та Росії за часів Японської самоізоляції.
Сюжет: У 1854 році корабель з дипломатичною місією з Росії зазнає аварії під час цунамі. Екіпаж корабля переходить на землю і допомагає місцевому населенню відновитися після дії стихії, принагідно встановлюючи взаємовигідні зв'язки та домовленості щодо торгівлі.
Акцент у фільмі не про політику та міждержавні відносини, а саме про міжособові відносини персонажів.